«Весна вдарила в голову» чи в нас таки існує проблема з толерантністю?
Вже другий день помічаю, що Вкурсі.ком захопила «епідемія» прихильників та противників такого явища як толерантність. Також даю собі звіт у тому, що сам став заручником даної теми. Тому задаюсь питанням, чи дійсно у нашому суспільстві є проблема з толерантністю? Чи може все таки це витівки «мартовского кота» і немає куди діти свій весняний настрій?
Саме слово «толерантність» все частіше починає отримувати негативний відтінок, втрачається диференціація понять «толерантність» (здатність сприймати іншу точку зору та образ життя) та «терпимість» (мовчати й підставляти іншу щоку). Також доволі часто вимушений зустрічати неаргументовані висловлення або дуже вузькі і фанатичні. Все це свідчить про те, що ми ще не навчилися слухати один одного!
Адже саме це є основним проявом толерантності! Тому як можуть деякі з нас, українців, казати щось по даній тематиці, навіть не проявивши елементарної людяності та поваги до гідності особистості? Вже за ці слова, я можу стати «ліберастом»...
Тепер давайте подивимось з іншого боку, так би мовити, по той бік «залізної завіси». Невже всі ярі традиціоналісти такі злі та «темні»? Авжеж ні, інакше розумні люди би просто не звертали увагу і всього навсього би записали дане явище до «Книги Хвороб», далі думаю зрозуміло. Треба бути толерантними також з тими, хто вважає це хворобою. Все ж таки, вони у меньшості.
Дійсно, доволі часто спостерігаються абсурдні прояви толерантного руху, хоча й не самої толерантності, а лише особистих уяв певних активістів. Згадаємо нещодавні приклади:
· Заміна в документації понять «мати» й «батько» на «Parent1/ Parent2» в Америці;
· Відмова від офіційного звернення «мадемуазель» у Франції;
· «FEMEN» та ін.
І що із всього цього виходить? Я особисто бачу три варіанти розвитку:
· Наступлять «темні віки» — переможе радикальний традиціоналізм.
· Наступить «ера толерастії та знеособлення» — переможуть радикальні прояви політики рівноправ’я та глобалізації.
· Нарешті люди порозумнішають, і стануть Людьми в гармонії та взаєморозумінні.
Отже, проблема толерантності, нажаль, надалі залишається, актуальною і це має дуже насторожувати. Адже перед нами вже має поставати інші проблеми, а ми все ще топчимось над питанням «чорних» та «білих».
Саме слово «толерантність» все частіше починає отримувати негативний відтінок, втрачається диференціація понять «толерантність» (здатність сприймати іншу точку зору та образ життя) та «терпимість» (мовчати й підставляти іншу щоку). Також доволі часто вимушений зустрічати неаргументовані висловлення або дуже вузькі і фанатичні. Все це свідчить про те, що ми ще не навчилися слухати один одного!
Адже саме це є основним проявом толерантності! Тому як можуть деякі з нас, українців, казати щось по даній тематиці, навіть не проявивши елементарної людяності та поваги до гідності особистості? Вже за ці слова, я можу стати «ліберастом»...
Тепер давайте подивимось з іншого боку, так би мовити, по той бік «залізної завіси». Невже всі ярі традиціоналісти такі злі та «темні»? Авжеж ні, інакше розумні люди би просто не звертали увагу і всього навсього би записали дане явище до «Книги Хвороб», далі думаю зрозуміло. Треба бути толерантними також з тими, хто вважає це хворобою. Все ж таки, вони у меньшості.
Дійсно, доволі часто спостерігаються абсурдні прояви толерантного руху, хоча й не самої толерантності, а лише особистих уяв певних активістів. Згадаємо нещодавні приклади:
· Заміна в документації понять «мати» й «батько» на «Parent1/ Parent2» в Америці;
· Відмова від офіційного звернення «мадемуазель» у Франції;
· «FEMEN» та ін.
І що із всього цього виходить? Я особисто бачу три варіанти розвитку:
· Наступлять «темні віки» — переможе радикальний традиціоналізм.
· Наступить «ера толерастії та знеособлення» — переможуть радикальні прояви політики рівноправ’я та глобалізації.
· Нарешті люди порозумнішають, і стануть Людьми в гармонії та взаєморозумінні.
Отже, проблема толерантності, нажаль, надалі залишається, актуальною і це має дуже насторожувати. Адже перед нами вже має поставати інші проблеми, а ми все ще топчимось над питанням «чорних» та «білих».
1 коментар
«Радикалізація» толерантності автоматично вестиме до перегибів — як у будь-якій іншій ідеї. І, дивлячись на це, може на перший погляд здатися що ідея толерантності дискредитована. Проте, лише на перший.
Саме свідомий підхід до толенратності — це те, що повинно культивуватися.
Саме завдяки цьому, як ви кажете, «люди порозумнішають» і знайдуть спосіб жити без утисків прав, гідності та свободи особистості. Принаймні, докладати зусиль до цього хочеться.